Электронная библиотека Пупсика

Если Вы не можете
найти нужную Вам книгу,
пишите - постараюсь помочь
Книги Читать superpups21@mail.ru
Главная

С. Л. Носань


МУДРА КНИГА


Оповідання

    Оленка стоїть на колінах, прогнулася й пильно так розгортає траву, видивляється...
    — Що ти шукаєш там? — обзиваюся.
    — А квіти й різна травичка — дружать між собою?
    — Думаю, що дружать.
    — Інакше вони б не росли так близенько, еге, тату? Ось, глянь, зозулин цвіт і материнка за руки взялися. Листочок до листочка... А деревій — яким тісним гуртом стоїть!
    Ми блукаємо мішаним лісом. Переважають у ньому високі, старі сосни, але трапляються й дуби, липи, кущі глоду, крушини. Зупиняємося біля молодого ясена. Низом, при стовбурі, що в цятках зеленувато-жовтого моху, росте різне зело.
    — А я чистотіл знайшла, — гукає донька. Вона розглядає соковито-зелене, легенько припудрене сивизною лапчасте листя, білясто знизу. На зламі стебла виступає йодиста рідина.
    — А чого він зветься чистотіл, тату?
    — Бо він лікує різні виразки. Он у тебе на нозі шкрябина, ожинником поранилась. Бачиш, аж кров сочиться? Помасти тїєю краплиною — і до завтрього заживе.
    Донька мастить рудуватим чистотіловим соком шкрябину і кривиться. Пече!
    — Чистотіл корисний людині. Його збирають, сушать, здають до аптеки.
    В низині біля старого дуба ми знаходимо кущі кропиви, стебла ожини і ще багато-багато різних трав... І це тільки під одним дубом стільки різних квітів і трав, а скільки їх по наших лісах, на сонячних галявинах, у байраках і западинах росте! Не перелічити!..
    — Тату, а ось лісовий дзвіночок стоїть! Поглянь, який він веселий. А сонячний зайчик з його чашечки росу п'є.
    Далі ступаємо тихо, обережно, ніби гортаємо сторінки нескінченної мудрої книги природи.